Religious Education

Канонічні перешкоди щодо Церковного Шлюбу

Посилаючись на «КОДЕКС КАНОНІВ ДЛЯ СХІДНИХ ЦЕРКОВ» в якому упорядковані всі головні норми-закони Церковного життя, хочу висвітлити приписи, що регулюють справу Церковних Шлюбів. Головно, нижче подаю деякі приписи Церковної Традиції та головні перешкоди до Супружого стану, наявність яких унеможливлює прийняття цієї Св'ятої Тайни:

  1. Молодятам слід отримати Батьківське Благословення;
  2. Звернутися до Священика непізніше як шість (6) місяців перед днем Шлюбу. Священик повинен випитати в Молодят про все, що належить до Канонічних перешкод і провести передшлюбну Катехизацію;
  3. Похвально є провести обряд Заручин (хоча обіцянка одружитися недає підстави до одруження –Канон 782 №2). Заручини недають права на статеве співжиття;
  4. Перед Шлюбом Священик має виголосити три (3) рази Оповіді в Церкві. Оповіді слід провести хочаб по місцю проживання Нареченої. Люди , під карою гріха, зобов'язані повідомити Священика про перешкоди до Шлюбу, якщо такі є;
  5. Шлюб має відбутися в Церкві і то хочаб при двох свідках. Шлюб реєструється в книгу Шлюбів та видається Свідоцтво про Шлюб;
  6. Перед Шлюбом слід Висповідатися і прийняти Св'яте Причастя;
  7. В деяких місцевостях і випадках, вимагається посвідчення про наявність Державної реєстрації шлюбу перед Церковним Шлюбом. Копію Свідоцтва про такий реєстр слід подати до Священика завчасно;
  8. Церковний Шлюб має відбутися поза часом Церковних Постів (в деяких випадках можна уділити Св.Тайну Подружжя але при умові, що на св'яткуванні небуде музики і танців). Днями Шлюбів традиційно є Неділя або Субота;
  9. Запланований Шлюб може невідбутися, якщо виявляться Канонічні перешкоди (нижче є подані). Перешкода, хочби існувала тільки збоку однієї із двох сторін, - робить подружжя неправосильним (Кан.790 №2). Місцевий Єпископ може звільнити від перешкод церковного Права (Кан.795 №1), крім випадків:
    1. Якщо особа є в Сані, тобто Диякон чи Священик;
    2. Якщо особа прийняла попередньо Монаші Обіти (крім Згромаджень Єпархіяльного Права);
    3. Якщо особа вчинила подруговбивство;

(Від перешкод № А, B може звільнити Патріарх чи Апостольський Престіл. Ніколи недається диспенза від перешкод кровного споріднення в прямій лінії або другому ступені бічної лінії споріднення (Кан.795 №2-3)).

Церковний Шлюб може невідбутися через такі розриваючі перешкоди:

  1. ВІК. Хлопець мусить мати скінчених 16 років а дівчина 14 років життя. Це є мінімальний вік. Церкви свого права самі встановлюють вікову межу;
  2. СТАТЕВА НЕСПОСІБНІСТЬ. Це є нездатність особи до статевого акту, адже однією із головних прзначень Подружжя є народження дітей. Неплідність не є перешкодою до Подружжя тому що є надія поправити свій стан здоров'я;
  3. ПОДРУЖНІЙ ЗВ'ЯЗОК. Хто є в Церковному Шлюбі той неможе заключити інший шлюб. Після смерті одного із подруж можна прийняти нове одруження. Церква ніколи недає розводів, але часом, Церковний Трибунал уневажнює шлюб через виявлення канонічної перешкоди, яка була в часі укладення того Шлюбу (на момент шлюбної присяги). Також, Церковний Трибунал може надати право на життя супругам окремо (сепарація), але сепарація недає права до заключення нового шлюбу;
  4. РІЗНИЦЯ КУЛЬТУ. Добре є якщо обоє супругів є охрещені. Мішані подружжя – це шлюб із особою іншої Віри. У мішаних подруж завжди існуватиме небезпека втрати віри та нехристиянського виховання дітей. Для мішаного шлюбу потрібен дозвіл Єпископа а особа, що не є католиком повинна подати письмову гарантію, що діти будуть охрещені в Католицькій Вірі та неперешкоджатиме охрещеному подругові у виявленні своєї Віри;
  5. СВ'ЯЩЕНСТВО. Хто прийняв Дияконські, Священичі та Єпископські св'ячення неможе вже прийняти Шлюбу. Шлюб можна прийняти тільки перед Рукоположенням в Дияконат;
  6. МОНАШІ ОБІТИ. Особа під монашими Обітами неможе одружитися, хіба вийде термін складених обітів;
  7. ВИКРАДЕННЯ. Викрадення особи із метою одруження робить такий шлюб неважним. Будь-який шлюб укладений під примусом (силуваний) є неважним. Шлюб, що укладений із метою зиску, вигоди чи по домовленості з розрахунку на якусь вигоду є неважний (Кан.826). Помилка щодо особи (чи його прикмет) робить подружжя неважним;
  8. ЗЛОЧИН. Хто заради нового одруження заподіяв фізичну смерть чи моральну травму власному супругові, той неможе прийняти нове одруження. Співучасники злочину теж неможуть важно одружитися. Незнання Закону незвільняє від цієї перешкоди;
  9. ПОСВОЯЧЕННЯ. Воно виникає між Молодим і кревними його Дружини і навпаки. Кревні молодят між собою не є посвоячені. Посвоячення в прямій лінії ніколи недає права на Шлюб між посвояченими. Посвоячення в бічній лінії недає права на Шлюб до другого ступеня включно;
  10. ПУБЛІЧНА НЕПРИСТОЙНІСТЬ. Ця перешкода виникає із:
    1. Неправосильного подружжя, що розпочало спільне співжиття (шлюб був неважний а вони живуть немов чоловік і жінка);
    2. Із відомого або явного наложництва (тобто живуть «на віру» без Шлюбу і про це люди знають);
    3. Ті, що мають тільки державну реєстрацію шлюбу та почали спільне співжиття;
    Найгіршим є той випадок, коли пара має всі можливості взяти Церковний Шлюб але небажає. Це тягне за собою ще і моральну провину, особливо якщо в такому «супружжі» народилися діти.
  11. ДУХОВНЕ СПОРІДНЕННЯ. Воно виникає між Похресником та Хрестними Родичами (КАН.811 №1);
  12. ПРАВОВЕ СПОРІДНЕННЯ. Виникає через адаптацію чужої дитини. Із «усиновленою» особою неможуть важно одружитися ті хто «усиновив» - в прямій лінії і в бічній до другого ступеня включно (Кан.812);

До перешкод ще відносимо:

  1. Удаваня подружжя, тобто нема внутрішнього наміру і зобов'язання виконати подружні обов'язки. Удавання є гріхом св'ятотацтва. На загал віриться, що слова відповідають наміру. Все є на відповідальності Пари;
  2. Неважні подружжя, що заключені в стані сп'яніння чи дії наркотиків. Взагалі слід остерігатися від шлюбу із особами, що є залежні від алкоголізму, наркотика, мають психічні розлади, брак розуму, живуть у явній розпусті, та тих, що несприймають серйозно Шлюб як Таїнство і негодяться на прийняття шлюбних обов'язків;

Якщо виявиться, що надана Священику інформація від молодих є неправдивою то Священик може відмовити у наданні того Шлюбу. Якщо після Оповідей виявляться канонічні перешкоди, то Священник повинен відмовити у наданні Шлюбу.

Кульмінаційним і найважнішим моментом у Церковному Шлюбі є «ПРИСЯГА».

Текст Шлюбної Присяги є таким:

  1. Для Молодого: «Я (імя), беру тебе (імя) за жінкук, і прирікаю тобі любов, вірність і чесність подружню, і що незалишу тебе аж до смерти. Так мені Боже поможи, в Тройці Св'ятій єдиний і всі Св'яті».
  2. Для Молодої: «Я (імя), буру тебе (імя) за чоловіка і прирікаю тобі любов, вірність, чесність і послух подружній, і що незалишу тебе аж до смерти. Так, мені Боже поможи, в Тройці Св'ятій єдиний і всі Св'яті».

Цю присягу вживається в Українській Католицькій Церкві. ЇЇ промовляється в часі Шлюбу голосно, поклавши руку на Євангелію в знак поваги до Божого Закону та любові до Христової Церкви, засвідчуючи всім присутнім у Храмі про своє свідоме та добровільне рішення в прийнятті Св'ятої Тайни Подружжя.

Підготовив Адміністратор Парафії.